СПЕЦІАЛЬНІ РІДИНИ
04.11.2015 21:39
До спеціальних рідин належать робочі рідини для машин з
гідроприводом, робочі рідини для гідромеханічних передач (ГМП), галь мівні
рідини, а також рідини для амортизаторів тощо.
7.1 Робочі рідини для машин з об'ємним гідравлічним привод ом
Великий тиск у гідросистемі (до 35 МПа) і великий перепад ро бочих
температур ( - 60...+50 °С) висувають певні вимоги до гідравліч них рідин, які
частково відрізняються від вимог до звичайних олив, оскільки вони мають
бути передавачем енергії від двигуна до робо чих органів і водночас
змащувати та охолоджувати деталі гідравліч ної системи, що рухаються.
Отже, робочі рідини повинні задовольняти такі вимоги:
• мати за відповідних умов певну в'язкість;
• мати пологу в'язкісно - температурну характеристику;
• мати добрі мастильні властивості;
• мати низьку температуру замерзання і незначне стиснення;
• містити невелику кількість води і бути стійкими до утворення
емульсії;
• не мати механічних домішок;
• не вид і ляти та не поглинати повітря;
• не просочувати ся і не виділяти парів при робочих температурах;
• мати стабільні властивості;
• не окиснюватись і не впливати на розбухання гумових ущіль нень.
Частина цих показників, розглянута вище, не потребує пояснень, а
частина — має специфічний характер, описуєть ся нижче та пояс нюється в
ході викладення матеріалу.
В'язкість — найважливіша фізична властивість рідини, що ви значає
можливість її використання в гідравлічних машинах. При підвищенні
температури робочої рідини понад допустимої (75 °С) зовнішні течі та
в нутрішні її перетікання різко збільшуються, внаслідок чого порушуються
умови надійного мащення поверхонь тертьових деталей.
При зниженні температури навколишнього повітря в'язкість ро бочої
рідини підвищується тим інтенсивніше, чим нижче індекс її в'язкост і, а при
збільшенні в'язкості робочої рідини понад допусти мої зростають утрати
тиску і настає часткова чи повна втрата праце здатності машини. Тому
особливо велике значення має в'язкість зи мових сортів олив, оскільки при
втраті своєї рухливості олива не мо же підніматися по трубопровода х й у
всмоктувальній лінії насоса виникає кавітація. Щоб цього не трапилось,
робоча рідина повинна мати пологу в'язкісно - температурну характеристику,
а температура застигання зимових олив має бути на 20. ..30 °С нижчою від
т емпера тури навколишнього повітря.
У середньому температура прогонки оливи на 8...12 °С перевищує
температуру її застигання, оскільки втрата рухливості робочої ріди ни, як і
решти нафтопродуктів, обумовлюється виділенням з оливи твердих
парафінових вуглево днів з утворенням кристалічних грат. При цьому слід
мати на увазі, що температура робочої рідини гідрав лічної системи в зимовий
час стабілізується лише через 1,5...2,5 год неперервної роботи.
Температура нагрівання оливи також обмежується, оскільки під ви щена
температура сприяє її окисненню. Так, при підвищенні тем ператури оливи
понад норму (75 °С) на 10 °С інтенсивність її окис нення майже подвоюється.
Окисненню оливи сприяють пил, бруд, частинки металу, смоли та шлаки.
Частина продуктів окиснення розчин яється в оливі й погіршує її мастильну
здатність, а інша части на, що є в суміші з оливою, служить каталізатором
окиснення оливи і сприяє її розкладанню.
При окисненні оливи змінюються її зовнішній вигляд та фізико - хімічні
властивості: збільшуються в'язкіс ть і кислотне число; спостерігається
твердий мазеподібний осад. Через накопичення продуктів окиснення
підвищується інтенсивність зношування деталей гідроприводу.
Негативно впливає на роботу гідравлічних систем також повітря, яке є
в робочій рідині. Великий його вміст сприяє п іноутворенню, під дією якого
олива інтенсивно окиснюється. При цьому погіршую ться механічні
характеристики гідравлічної передачі.
Наявність в оливі навіть невеликої кількості води (близько 1 %) при -
скорює утворення піни. Тому треба пра гнути до того, щоб зменшити вміст
повітря у робочій рідині та виключити потрапляння до неї во логи. Робочі
рідини мають бути стійкими до утворення емульсії та швидко
відокремлюватися від конденсаційної вологи. З цією метою до складу
робочої рідини вводять спеціальні присадки — деемульга тори, які руйнують
оливні емульсії й ускладнюють змішування робо чої рідини з водою. Крім
того, робочі рідини мають бути стабільни ми, тобто довгий час зберігати свої
властивості в умовах експлуатації та зберігання.
Робочі р ідини повинні мати добрі водостійкі й протизношувальні
властивості та захищати металеві деталі від корозії, не створювати осаду і не
спричинювати облітерацію прохідних капілярних каналів.
Робочі рідини мають бути слабкостисливими, вогнестійкими та не
місти ти механічних домішок, води, водорозчинних кислот і лугів.
Робочі рідини не повинні шкідливо впливати на елементи гідропри воду,
тобто вони і стичні з ними матеріали мають бути нейтральними між собою.
Оливи, що використовують робочі рідини, не повинні зумо влюва ти
усадку та набухання гумових ущільнень. Вони мають бути міцними,
еластичними, тепло - і морозостійкими. Вважається нормальним, як що олива
спричинює набухання гуми на 1...6 %.
Механізм дії робочої рідини нічим не відрізняється від розгляну того
вище і повністю забезпечується введенням присадок ПАР за умови, що
температура рідини не виходить за межі допустимої.
До 1985 р. гідравлічні оливи мали різне маркування. Наприклад,
нафтові гідравлічні оливи часто називали просто оливами і познача ли
літерами М Г (МГ - 80, МГ - 30). За сферою застосування рідини на зивали
індустріальними та позначали літерами ИГ (ИГ - 12, ИГ - 20, ИГ - 30 тощо).
За технологією здобуття згущену оливу позначали ВМГЗ (всесе зонна
олива (масло) гідравлічна згущена).
За умовами використання єди ну гідравлічну оливу позначали МГК.
Цифри за цими літерами визначали кінематичну в'язкість оливи при
температурі 50 °С (МГК - 10, ВМГЗ - 10).
Нижче наведено різні марки олив за старою класифікацією (вона ще
досі використовується) та їх застосування.
Веретенна олива (АУ) застосовується в гідросистемах, що працю ють в
інтервалі температур - 35...+ 100 °С в машинах з гідроприводом як замінник у
зимовий період.
Олива (масло) гідравлічна едина МГЕ - 10А використовується в гід -
равлічних системах машин і механізмів, які працюють в інтервалі температур
- 65...+75 °С (оптимальними робочими температурами є 35...50 °С).
Олива (масло) гідравлічна МГ - 30 — це олива, утворена на основі
індустріальної оливи И - ЗОА селективним очищенням східної нафти, що
відзначається підвищеним IB , має протиокисну, протипінну і де пресорну
присадки, які знижують температуру її застигання. Олива МГ - 30 зберігає свої
властивості в інтервалі температур - 10...+80 °С, застосовується як літня в
районах із помірним кліматом та всесезон но — в південних район ах.
Олива ВМГЗ використовується як зимова в районах із помірним
кліматом і всесезонно — в районах із холодним кліматом. Вона збе рігає свої
властивості в інтервалі температур - 40...+65 °С. її застосу вання дає змогу
значно розширити географічну зону надійн ої експ луатації машин,
відмовитись від великого асортименту олив, забез печити при низьких
температурах пуск і роботу гідроприводу без попереднього розігрівання та
цілорічну експлуатацію машин із гід роприводом у північних районах без
сезонної зміни робоч ої рідини. Термін роботи цієї оливи в 1,5 раза перевищує
термін роботи інших гідравлічних рідин. Однак при її використанні потрібно,
щоб гумові деталі системи гідравлічного приводу були виготовлені з
оливоморо зостійкої гуми. До недоліків оливи ВМГЗ належа ть: схильність до
де струкції загусника, особливо при великих навантаженнях і різкому
редукуванні великих тисків робочої рідини, внаслідок чого в'язкість оливи
сильно знижується.
Авіаційна гідравлічна олива (масло) АМГ - 10 — це ретельно очище на
гасово - соля рна фракція, згущена в'язкісною присадкою. Вона містить
протиокисну присадку, має густочервоний колір та приєм ний слабопряний
запах.
Гідравлічна олива (масло) ГМ - 50М є сумішшю вуглеводнів, з яких
видалено ароматичні вуглеводні, що несприятливо діють на гу мові деталі.
Олива має антикорозійні та протиокисну присадки, може працювати до
температури – 60 °С.
Основні властивості робочих рідин наведено в табл. 7.1.
Дослідженнями встановлено, що рівень в'язкості робочих рідин при
температурі 50 °С має бути не менши м від 10 мм 2 /с, а при темпе ратурі - 40 °С
— не більшим від 1500 мм 2 /с Як випливає з табл. 7.1, властивості робочих
рідин відповідають цим вимогам. Однак діапа зон їх використання залежить
не тільки від навколишнього середо вища, а й від типу насосів (табл.
7.2).Таблиця 7.1 Основні властивості робочих рідин
Робоча рідина
літня зимова
основна замінена основна замінена Показники
МГ - 30 (ТУ 38 - 101 -
50 - 70) И - 30А ВМГЗ (ТУ 38 - 101 -
479 - 74) АУ (ГОСТ
20799 - 75)
Кінематична в'яз кість,
мм 2 /с при температурі,
°С :
100 6,3 62 4,3 3,12
50, не нижче 28 28 10 12
- 15, не вище 4000 — 150 650
- 40, не вище — — 1500 20 000
Індекс в'язкості, не
менше 85 85 130 130
Температура
застигання, °С не
вище - 35 - 15 - 60 - 45
Максимальна гус тина,
г/см 3 при температурі
20 °С 0,885 0,916 0,865 0,850
Таблиця 7.2 Температурний діапазон використання робочих рідин
Робоча рідина Температура використання, °С для насосів
шестерінчастих аксіальнопоршневих
у режимі експлуатації Викорис -
тання основна замі -
нена ГОСТ чи
ТУ
коротко -
часному тривало му коротко -
часному тривало му
Взимку ВМГЗ — ТУ 38 -
1014 75 - 74 - 55...+40 - 42...+85 - 50...+75 - 40...+65
— АУ — - 30...445 - 20...+40 - 25...+75 - 10...+65
Закінчення табл. 7.2
Робоча рідина Температур а використання, °С для насосів
шестерінчастих аксіальнопоршневих
у режимі експлуатації Викорис -
тання основ на замі нена ГОСТ чи
ТУ
коротко -
часному трива лому коротко -
часному трива -
лому
Влітку МГ - 30 — ТУ
38 - 101 - 50 -
70 - 20...+70 - 10...+60 - 10...+75 5...70
— И - 30А ГОСТ
20799 - 88 - 10...467 - 5...+60 - 5...+75 5...70
Примітка. Су вор е дотримання рекомендації заводу - виготовлювача
машин і гідрообладнання щодо використання робочих рідин є основною
умовою забезпечення працездатності та надійної експлуатації БДМ.
Зас тосування як робочих рідин різноманітних олив, що не відповідають цій
ви мозі, призводить до зниження продуктивності машин, скорочення ресурсу
роботи гідрообладнан ня і невиправданим додатковим витратам на їх
експлуатацію.
За новою класифікацією (ГОСТ 1747 9.3 — 85) залежно від експлу -
атаційних властивостей гідравлічні оливи поділяються на три групи: А, Б, В.
Рідини групи А не містять присадок, тому вони призначені для
малонавантажених гідравлічних систем з шестерінчастими та порш невими
насосами, що працюють при тиску до 15 МПа і температурі до 80 °С.
Рідини групи Б випускаються з антикорозійними та протиокисни ми
присадками і призначені для середньотемпературних систем, які працюють
при тиску до 25 МПа та температурі до 80 °С.
Рідини групи В випускаються з пр отиокисними, антикорозійними і
протизношувальними присадками та призначені для гідравлічних сис тем, що
працюють при тиску понад 25 МПа та температурі понад 90 °С.
Оливи всіх трьох груп можуть містити в'язкісні та протипінні присадки.
Ці оливи позначаються літерами МГ - олива (масло) гідра влічна, а також
двома цифрами, які вказують на кінематичну в'яз кість, після чого
записуються літера А, Б або В.
Клас в'язкості гідравлічних олив (5, 7, 10, 15, 22, 32, 46, 68, 100, 150
мм 2 /с) встановлений залежно від значе нь кінематичної в'язкості при
температурі 40 °С (аналогічно міжнародній класифікації ISO ).
Наприклад, позначення МГ - 15В розшифровується так: МГ —
мінеральна гідравлічна олива; 15 — клас її в'язкості (значення кінемат и чної
в'язкості оливи при температурі 40 °С в межах 13,5...16,5 мм 2 /с; В — група
оливи за експлуатаційними властивостями (най краща якість).
Відповідність позначень гідравлічних олив за ГОСТ 17479.3 — 85
прийнятим позначенням у старій системі технічної документації на ведено в
табл. 7.З.
Таблиця 7.3 Позначення гідравлічних олив
За старою системою
технічної документації За ГОСТ
1747.3 - 85
АУ МГ - 22А
ВМГ - 3 МГ - 15 В
АМГ - 10 МГ - 15Б
МГЕ - 10 МГ - 15 В
МГ - 30 МГ - 46 В
МГЕ - 46 В або МГ - 30 МГ - 46 В
Примітка. Оливи за новою класифікацією замінюються оли вами ви щої
якості, тобто оливи групи А оливами груп Б і В, а оли ви групи Б оливами
групи В.
За міжнародною класифікацією гідравлічні оливи поділяються на
чотири категорії залежно від складу й основної сфери використання:
• група НЕ — мінеральні оливи без присад ок (відповідає групі А
вітчизняних олив);
• група HL — мінеральні оливи з протиокисними та антикорозій ними
присадками (відповідає групі Б вітчизняних олив);
• група НМ — оливи групи HL із протизношувальними присад ками
(відповідає групі В вітчизняних ол ив із в'язкісними при садками);
• група HV — оливи групи HL з поліпшеними в'язкісно - температур -
ними властивостями (відповідає краще групі В вітчизняних олив).
7.2 Особливості роботи оливи в гідромеханічних передачах
Гідромеханічна передача має кілька різно характерних вузлів —
гідротрансформаторів, шестерінчасту коробку передач, складну сис тему
автоматичного керування. Динамічні навантаження на трансмісію у машин з
ГМП в 1,5. ..З рази менші, ніж у машин з механічними коробками передач
(завдяки відсутності жор сткого зв'язку між двигуном і трансмісією), а темпе -
ратура оливи в літній період може досягати 150 °С.
Швидкість протікання оливи в гідротрансформатори становить 80...
100 м/с, а якщо знімається потужність більша, ніж це потрібно для подолання
робочих зуси ль, то надлишкова потужність витрача ється на внутрішнє тертя
оливи, що ще більше підвищує її темпера туру. Це дає підставу вважати, що
ГМП є найбільш теплонапруженим вузлом з усіх вузлів трансмісії.
Створення в гідротрансформаторі високошвидкісних потоків оли ви
призводить до інтенсивної аерації, посиленого ціноутворення, що створює
умови для підвищеного окиснення оливи.
Вимоги до олив, які використовуються як робочі рідини в гід равлічних
системах, відрізняються від вимог до звичайних олив, оскільки вони мають
служити передавачем енергії від двигуна до робо чих органів й одночасно
змазувати та охолоджувати деталі гідравлічної системи, що рухається. Через
великий тиск (35 МПа) в гідросистемі і великий перепад робочих температур
(від - 60 до +50 °С) гідравліч ні рідини повинні мати добрі стабільність,
маслянистість, в'язкісно - температурні, антикорозійні, протизношувальні та
інші властивості.
Особливості конструкції ГМП висувають до оливи не тільки жор сткі, а
й суперечливі вимоги (наприклад, підвищену густину і малу в'язкість, високі
протизношувальні та досить високі фрикційні влас тивості). Насамперед це
стосується в'язкісних, антифрикційних, протизношувальних, протиокисних
присадок. Однак, поряд з анти фрикційними властивостями оливи для ГМП
повинні мати фрик ційні властивості, відсутність яких може призвести до
проковзу вання фрикційних дисків під час перемикання швидкостей. Мас -
тильний шар оливи водночас має забезпечувати контакт дисків з відносно
високим коефіцієнтом тертя. Така олива зумовлює великі втрати енергії на
подолання тертя в інших вузлах. У складі олив може бути модифікатор тертя
(протизношувальна присадка), який здебіль шого знижує коефіцієнт тертя.
Таких присадок немає в моторних та звичайних трансмісійних оливах.
Для підвищення ККД при високих ш видкостях потоків олив у гідро -
муфтах і гідротрансформаторах і з метою забезпечення можливості їх робо ти
при низьких температурах олива повинна мати мінімальну в'язкість.
Установлено, що зниження температури з 90 до 30 °С призводить до
зменшення ККД транс місії на 5...7 %. З іншого боку, для забезпеченняна
поверхні тертя міцної оливної плівки, а також послаблення течі крізь
ущільнення олива має бути відносно в'язкою, а з погляду ККД чим менша її
в'язкість, тим краще. При цьому поліпшуються (на 5...8 %) пали вна
економічність та динамічна характеристика машини.
Однак застосування малов'язких олив у гідромеханічних короб ках
передач і ведучих мостах із блокуванням диференціала деяких конструкцій
автомобілів може спричинювати підвищення шуму. Щоб запобігти цьому ,
потрібні високі мастильні якості оливи, чого, як правило, не може
забезпечити малов'язка олива. Для поліпшення мастильних властивостей в
оливи вводять спеціальні присадки. Крім того, до них додають інші
присадки, такі, як диспергуючі, що ста білізують су спензії твердих продуктів,
затримуючи осідання їх на де талях двигуна.
Важливими експлуатаційними показниками цих олив є: густина,
протизношувальні властивості, термоокисна стабільність, мастильні та
антикорозійні властивості, висока теплоємність й інші по казники, притаманні
звичайним трансмісійним оливам.
Установлено, що чим більша густина оливи, тим більшу потуж ність
може передати ГМП. Забезпечення протизношувальних властивос тей
утруднюється різноманітністю матеріалів пар тертя (сталь — сталь, сталь —
м еталокераміка тощо). А для нормальної роботи фрикційних дисків
зчеплення олива має забезпечувати підвищений коефіцієнт тертя. При
коефіцієнті тертя, меншому від 0,1, спостерігається про буксовка дисків, а
при 0,18 і більше — ривки. В обох випадках це призв одить до передчасного
виходу з ладу фрикційних дисків.
Під час роботи ГМП в оливі накопичуються продукти старіння, які,
відкладаючись на фрикційних дисках зчеплення, порушують їх роботу
(спричинюють «засалювання»). Оливи для ГМП повинні ма ти високі
антико розійні, антипінні властивості, бути сумісними з різними
ущільнювальними матеріалами, забезпечувати інші вимоги до їхньої якості.
Термоокисна стабільність оливи в ГМП має бути більшою, ніж
звичайних трансмісійних олив, оскільки безпосередній контакт оли ви з
великою кількістю повітря в присутності каталітично - активних кольорових
металів обумовлює швидке окиснення оливи в об'ємі, тонкому шарі та
туманоподібному стані. Тому до оливи додають протиокисні присадки.
Олива повинна мати мінімальну корозійну агресив ність до металів, вона не
повинна шкідливо впливати на гу мові ущільнювальні пристрої (набухання
гуми допускається в межах 1 — 6 %). Крім того, олива має бути однорідною і
не пінитись. Для цього до неї додають протипінні присадки.Для поліпшення
мастильних властивостей олив у них вводять протизношувальні та
протизадирні присадки.
Олива повинна охолоджувати деталі трансмісії і, отже, мати яко мога
більшу питому теплоємність (2,08...2,12 кДж/кг - К).
Оливи для гідравлічних передач використовують в автоматичних
т рансмісіях та гідротрансформаторах легкових та вантажних автомо білів,
автобусів, насосах гідравлічного підсилення рульового керу вання, коробках
із перемиканням передач за допомогою сервопри воду, а також у різних
гідравлічних механізмах з крильчастими і пор шневими насосами
Для гідротрансформаторів та автоматичних коробок передач
випус кається олива А, що не має замінника; для гідромеханічних коробок
передач — олива МГТ (табл. 7.4).
Таблиця 7 .4 Показники якості олив для ГМП
Показники Олива МГТ Олива А
В'язкість кінематична, мм 2 /с при температурі °С :
100 6...7 —
50 — 23...30
20 — <2100
В'язкість динамічна при температурі - 50 °С, Пас <40 _
Індекс в'язкості, не менш як 175 160
Температура, °С:
застигання, не вище - 55 - 40
займання у відкритому тиглі, не нижче 160 175
Мастильні властивості на чотирикульковій
машині: індекс задирки, не менш як 40 38
показник зношення при навантаженні на вісь 392,4
Н, мм не більш як 0,5
Вміст:
механічних домішок, % не більш як 0,01 0,01
води — —
водорозчи нних кислот і лугів Допускається лужна реакція
Закінчення табл. 7.4
Показники Олива МІГ Олива А
Зольність, % не менш як _ 0,6
Густина, кг/ м 3 при температурі 20 °С 860 870
Вплив на гуму при температурі 125...130 °С, % :
зміна об'єму 0...8 —
зміна м аси 0...7 —
Примітка. Зарубіжні аналоги олив А і МГТ позначаються відповідно
Type A , Suffix і Dexron , а за класифікацією АРІ вони мають однакове
позначення — ATF .
7.3 Рідини для кермових керувань і бульдозерів
Для гідропідсилювачів кермового керування авт омобілями ГАЗ,
ЗИЛ, Урал випускають оливу Р, що забезпечує працездатність гідро -
підсилювача при температурі до - 50 °С. Ця олива містить протизно шувальну,
протиокисну, мийну та протипінну присадки і тому її мо жна
використовувати в амортизаторах й інших гі дравлічних системах.
У кермових керуваннях як замінники можна застосовувати вере тенну
оливу АУ, індустріальну И - 12 чи Гидрол — 4. Однак працюва ти на оливах -
замінниках допускається лише при температурі не ни жче - 35 °С.
Основною гідравлічною рідиною загал ьного призначення є олива
МГЕ — 10А, яку готують, згущуючи малов'язку слабозастигаючу оли вну
основу полімером. До суміші додають протиокисну, протизно шувальну
присадки. Олива працездатна при температурі - 55...+90 °С.
У гідросистемах бульдозерів та інших ма шин на базі тракторів за -
води - виробники тракторів з побоювання проникнення оливи з гід росистеми у
двигун крізь сальник гідронасоса, рекомендують вико ристовувати дизельні
оливи М - 8В 2 та М - 10Б 2 і тільки при температу рі нижче - 30 °С пропонують
застосовуват и веретенну оливу АУ. Замість веретенних олив можна
використовувати трансформаторну оливу ТК (ГОСТ 982 — 80) або суміш 50
% трансформаторної та 50 % турбінної Т22 (ГОСТ 9972 — 74) олив.Веретенна
олива АУ придатна до температури - 35 °С, а транс форматорна і її суміш з
турбінною до - 40 °С
З метою скорочення асортименту олив розроблено універсальну робочу
консерваційну оливу ТМ5 - 12рк.
Робочі консерваційні оливи містять інгібітори корозії, за експлу -
атаційними властивостями ці оливи — найкращі. Вони можуть захи щат и
деталі від ерозії при їх експлуатації та зберіганні протягом 10 і більше років
без зміни своїх властивостей.
Компресорні оливи використовують у компресорних станціях, які
можуть переміщуватись, та компресорах автомобілів й екскаваторів. Ці
оливи характер изуються однорідністю складу, тому замінювати їх іншими
оливами та паливом не можна.
7.4 Гальмівні рідини
Ці рідини виробляють на касторовій та гліколевій основах. їхні
властивості поліпшуються доданням присадок. Між собою гальмівні рідини
змішувати не мож на.
Гальмівні рідини
Гальмівні рідини на касторовій основі мають добрі зв'язувальні
властивості й не спричиняють набухання чи роз'їдання гумових де талей. До
них належать рідини БСК, ЕСК та АСК.
Рідина БСК — це суміш 50 % бутилового спирту і 50 % касторово ї
оливи, має яскраво - червоний, а іноді яскраво - жовтий колір. Відзна чається
доброю мастильною властивістю, може використовуватися разом із деталями
із звичайної неоливостійкої гуми. Основний її не долік — мала стабільність
при низьких температурах. Уже при — 20 °С з неї випадає касторова олива у
вигляді згустку, що може порушувати нормальну роботу гальмівної системи.
З цієї причини використання рідини БСК допускається тільки при
температурі навколишнього повітря не нижче — 15... - 20 °С. Застосовується в
галь мівних систе мах вантажних і легкових автомобілів (крім «Жигулів»).
Спиртокасторові рідини ЕСК (40 % етилового спирту та 60 % кас -
торової оливи) й АСК (60 % акрилового спирту та 40 % касторової оливи)
мають низку недоліків, тому ніякого використання вони не знайшли. За
своїми властивостями ці рідини не відрізняються від БСК, але рідина ЕСК
має більшу схильність до утворення парових пробок у гальмівній системі при
підвищених температурах (етиловий спирт кипить при температурі 78 °С).
Рідини ЕСК і АСК вже не ви пускаються.
До гліколевих рідин, які дістали велике поширення, належать га -
льмівні рідини ГТЖ - 22М, ГТЖ - 22РК, «Нева», «Томь», «Роса».
Рідина ГТЖ - 22М має антикорозійні та протизношувальні присад ки, що
надає їй добрих захисних, мастильних і в'язкісно - темпер атур них
властивостей. Температурний діапазон становить - 50...+100 °С, ма -
ксимальний робочий тиск — до 10 МПа. Рідина працює з ущільнен ням з
неоливостійкої гуми, має зелено - жовтий колір.
Рідина ГТЖ - 22РК (з високими робочими консерваційними влас -
тивостями) є прототипом ГТЖ - 22М. До її недоліків належать сильна
отруйність, недостатні мастильні властивості та значна гігроскопіч ність.
Рідина «Нева» — багатокомпонентна, на гліколевій основі з в'яз кісною
й антикорозійною присадками, має жовтий чи світло - корич невий колір,
працездатна в широкому діапазоні температур від - 50 до +50 °С. Рідина
гігроскопічна, осмолюється на повітрі, тому по трібно дотримуватись вимог
до її зберігання, а при заміні гальмівну систему слід промивати. Рідина
«Нева» — отруйна й вогнебезпечна, а при потраплянні на шкіру зумовлює
сильне подразнення, через що під час роботи з нею треба бути дуже
обережним. Використовується в гальмівних системах усіх автомобілів, за
винятком ГАЗ - 24.
Рідина «Томь» — негорюча, токсична, взаєм озамінна з рідиною
«Нева», але змішувати ці рідини не слід.
Рідина «Роса» — багатокомпонентна, токсична, взаємозамінна з
гальмівними рідинами «Нева» і «Томь».
Розроблено й досліджено рідину ГТЖ на нафтовій основі (деаро -
матизований гас із присадками), яка може бути перспективною ріди ною.
Вона відповідає всім вимогам, але широке застосування її мож ливе лише з
використанням оливостійкої гуми.
Змішувати гальмівні рідини не рекомендується, а якщо вони мають
різну основу — не допускається.
При заміні гальмівно ї рідини систему промивають водою (з ви -
користанням гліколевих рідин ГТЖ - 22М та ГТЖ - 22РК) чи денату рованим
спиртом, після чого систему висушують і заповнюють свіжою рідиною.
Дуже небезпечним є потрапляння в будь - яку гальмівну рідину бензину,
гасу, дизельн ого пального й оливи, тому що ці продукти псують якість рідин
і руйнують гумові деталі.
Фізико - хімічні властивості гальмівних рідин наведено в табл.
7.5. Фізико - хімічні властивості гальмівних рідин
Рідина Показники «Нева» «Томь» «Роса» ГТЖ - 22 ГТЖ - 22РК БС К
Зовнішній вигляд Прозора кольорова однорідна рідина без осаду
Кінематична в'яз кість,
мм 2 /с при температурі,
°С:
- 40, не більш як 1500 1500 1700 1350 1519 130
+50, не менш як 5 5 9
+100, не менш як 2 5 2 2 1,83 1,87 5,5
Низькотемператур ні
властивості: стан рідини
після витримки ( - 50 °С, 6
год) Прозора рідина без розшарування та осаду
Температура ки піння,
°С, не нижче 190 205 260 192 200 115
Вміст механічних
домішок, % Відсутні
7.5 Рідини для амортизаторів
Умови роботи рідин у гідравліч них приводах та амортизаторах істот но
різні. Це не дає змогу використовувати в них одну й ту саму рідину.
У процесі роботи амортизаторів рідини сильно нагріваються (влітку —
до 120... 140 °С, а взимку в північних районах температура їх знижу ється до
— 60 °С). Тиск рідини в амортизаторі може досягати 10 МПа.
Основні вимоги, що висуваються до якості амортизаційних рі дин, —
полога в'язкісно - температурна характеристика та низька температура
застигання.
В амортизаторах машин, які працюють в умовах низьких тем пе ратур,
використовують спеціальні всесезонні рідини АЖ - 12Т, АЖ - 16 та Р, а також
авіаційну гідравлічну оливу АМГ - 10. Ці рідини праце здатні в інтервалі
температур — 50...+40 °С. Основою є рідина АЖ - 12Т, що складається з
трансформаторної оливи та кремнійор ганічної рідини з доданням
протизношувальної, а також протиокисної присадок. Рідину використовують
у системі з ущільнювачами з оливостійкої групи. Як замінники можуть
застосо вуватися гідравлічна олива АУП чи веретенна олива АУ, а також су -
міш (1:1) трансф орматорної оливи з турбінною Т22. Проте зі зни женням
температури в'язкість цих олив різко зростає, внаслідок чого підвищується
жорсткість роботи амортизаторів.
Технічні характеристики і сферу застосування рідин для аморти заторів
наведено в табл. 7.6.
Таб лиця 7.6 Технічні характеристики рідин для амортизаторів
Марка
рідини Технічна характеристика Температурний
діапазон, °С Сфера застосування
АЖ - 12Т Складається з транс -
форматорної оливи та
кремнійорганічної рідини з
доданням
протизношувальної присадки
й а нтиокис ників. Як
замінники можуть
застосовува тись гідравлічна
олива АУП (ТУ 38101719 -
78) чи веретенна оли ва АУ, а
також суміш (1:1)
трансформатор ної оливи з
турбінною - 50...+140 Застосовується з
ущільнювачами з ма -
лостійкої гуми марки ИРП -
1100
Р Міст ить протизношу вальну
антиокисну, мийну та
антипінну присадки, тому її
мо жна застосовувати в
амортизаторах та ін ших
гідравлічних сис темах До - 50 Для гідропідсилюва чів
кермових керу вань
автомобілями ГАЗ, ЗИЛ,
«Урал»
У кермових керуваннях як
замін ники можуть викорис -
товуватись веретенна олива
АУ, індустрі альна И - 12 чи
гідрол
Закінчення табл. 7.6
Марка рідини Технічна характеристика Температурний
діапазон, °С Сфера застосування
4 (МРТУ 12Н № 79 - 64). Однак
працювати на оливах -
замінниках мож на лиш е при
температурі не нижче — 35... -
45 °С
АЖ - 16 Одержують із слабоза стигаючих
нафтових олив згущенням
в'язкіс ними присадками - 50... +140 Застосовується з
ущільнювачами з
оливостійкої групи
марки ИРП - 1100
ГМТ - 10А Гідравлічна рідина за гального
признач ення, яку готують
згущенням малов'язкої основи
по лімером. До одержаної суміші
додають антиоки - сну
протизношувальну та захисну